З першого років свого існування Одеса міцно завоювала авторитет культурного центру країни. Відбулося це невипадково. Місто створювалося людьми високої культури, які розуміли, наскільки важливі розвиток освіти, задоволення духовних запитів городян, наскільки висока роль високого мистецтва у формуванні суспільства. Завдяки цьому вже на початку 19-го століття Одеса вигідно відрізнялося від більшості міст величезної феодальної імперії. Великий Пушкін точно й образно виразив це в крилатому рядку "Здесь все Европой дышит, веет..."
На початку 19-го століття в юній Одесі з'явився міський театр, Рішельєвський ліцей, створений за аналогією зі знаменитим Царськосільським, був покладений початок вивченню історії краю...
На міцному фундаменті, закладеному засновниками, протягом десятиліть і сторіч розвивалися багато творчих шкіл. Одна з них - музична, з якої вийшли виконавці світового значення: Ойстрах, Гілельс, Ріхтер.
Роль одеської живописної школи, що склалась наприкінці 19-го сторіччя, важко переоцінити. Чого лише варті імена: Костанді, Врубель, Рубо, Кандинський, Альтман... Вона донині обдаровує образотворче мистецтво справжніми талантами.
Одеська літературна школа, представлена іменами Бабеля, Ільфа й Петрова, Олеші, Багрицького, Жаботинського, - становить славу світової літератури.
Багатонаціональна Одеса - місто, з яким нерозривно зв'язані імена великих діячів української національної культури - Лесі Українки і Франка, Нечуя-Левицького й Коцюбинського, Лисенка й Данькевича, Ждахи й Жука...
Велика архітектура, в якій переплелися традиції багатьох стилів і шкіл, активна діяльність яскравих творчих особистостей, багато театрів і музеїв, бібліотеки із книжковими зібраннями світового значення, відомі творчі навчальні заклади, які щорічно випускають молодих художників, музикантів і співаків, - все це безцінне надбання незалежної України й усієї світової культури. А, крім того, - основа для продовження духовних традицій міста, яке, поважаючи своє минуле, завжди живе в теперішньому часі.